НАЙГОЛОВНІШЕ – ЛЮБИТИ!

У багатьох сім’ях виникають непорозуміння між батьками і дітьми. Іноді батькам важко зрозуміти дітей, але і діти не завжди розуміють батьків. Але найгірше, коли дорослі не можуть виразити дитині свої почуття та любов.

Для дитини важливо знати і відчувати, що її люблять. Любов – це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо дорослі розуміють це – дитина виростає доброю i щедрою.

Власна поведінка батьків – головний фактор у вихованні дітей. Особистий приклад батьків – найкращий спосіб пояснення. Дуже важко заборонити хлопчику курити, коли батько сам курить. Найкраще виховання дітей – це самовиховання батьків. Особистість дитини формується завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту, сімейній злагоді.

Усі діти відрізняються за здоров’ям, розумом, красою. І тільки батьківська любов допоможе одним розвинути свою красу, розум, здоров’я, а іншим скоректувати свої природні недоліки та перетворити їх на гідність. Потрібно приймати дитину такою, якою вона є.

Будьте щедрими та ласкавими батьками. Не бійтеся з ласкою ставитись до дитини. Потреба у спілкуванні тісно пов’язана з потребою в ласці. Якщо дитина не відчуває належної ласки, вона нервує, грубить, не знаходить собі місця. Ласка сприяє контакту та продуктивному спілкуванню. Дитина очікує добрих слів від батьків, радісних поглядів, підтримки.

Коли дитина впевнена у батьківській любові, вона стає більш слухняною, допитливою. 3авдяки впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Звичайно, досягти цього можна любов’ю. Проявляти любов саме тим способом, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.

Батьківська любов повинна бути безумовною. Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, але з поправкою: вона повинна добре навчатися i гарно себе поводити. I лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї та схвалення. Звичайно, ми повинні навчати i виховувати дитину. Наповнювати серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Дитина повинна відчувати себе потрібною завжди.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі, що перед нами діти. Вони поводять себе як діти, навіть якщо ми іноді не розуміємо їх і їхня поведінка діє нам на нерви. Якщо ми виконуємо свої батьківські обов’язки i любимо своїх дітей, незважаючи на їx витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

Основне батьківське завдання – виростити виховану та відповідальну особистість. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне – будувати виховання на любові.