Учням

Абетка старшокласника

”Вчися Вчитися”

Завдання сучасної школи – не лише дати певний обсяг інформації, а й озброїти учнів навичками самостійного здобуття знань, раціональної навчальної діяльності.

Деякі учні погано навчаються не тому, що не мають елементарних знань, а тому, що не володіють прийомами, методами, навичками, уміннями навчальної діяльності. Ця абетка буде корисною і для старшокласників, і для учнів середньої ланки, її можуть використати й абітурієнти.

 Гігієнічні правила Розумової Діяльності

1. Дотримуйтеся чіткого розпорядку дня, режиму праці, відпочинку, сну.

2. Готувати уроки потрібно в одному і тому самому місці. Ніколи не залишайте своє робоче місце не підготовленим до наступного робочого дня! Інакше ви втратите найоптимальніший час для розумової праці на його підготовку.

3. Кімната повинна бути добре провітрена.

4. Подумки психологічно налаштуйтеся на роботу.

5. Починати роботу краще з письмових завдань середньої складності, а потім переходити до складніших.

6. Процес роботи складається з 3 етапів: входження в роботу; етап оптимальної працездатності; етап виснаження.

По можливості треба скоротити І та ІІІ етапи. Для цього не потрібно часто робити перерви (навіть тоді, якщо завдання одразу не розв’язується ), відволікатися, одночасно слухати радіо чи дивитися телевізор. Після кожної перерви ви починаєте роботу знову з І етапу.

7. Під час занять через кожні 40-45 хв необхідно робити перерву, яка повинна тривати не більш як 5-10 хв.

8. За розумового, емоційного перевтомлення потрібний активний відпочинок зі зміною діяльності. Чудовими формами відпочинку є відвідування виставок, театрів, прогулянки на свіжому повітрі. Але не можна забувати про активний відпочинок. Особливо корисними є туризм, плавання , катання на лижах та ковзанах, заняття спортом.

9. Для раціональної розумової діяльності необхідно дотримуватися раціонального харчування, віддавати перевагу молочним та рослинним продуктам, не зловживати прянощами, гострими стравами, алкоголем, тютюном, кавою.  Штучне збудження розумової діяльності, спричинене, наприклад, наркотиками, через короткий час призводить до повного виснаження.

Як готувати домашні завдання

(рекомендації учням)

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згідний.
3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З’ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
4. Якщо в тебе є комп’ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
6. Між уроками роби перерви.
7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам’ятати.
8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова – найважливіші в кожному абзаці).
9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.
10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам’ятати матеріал.
11. Складай план усної відповіді.
12. Перевіряй себе.

Як здолати хвилювання перед контрольною роботою, тестуванням?

Перед початком уроку:

• Готуйтеся!

• Ретельно вивчайте матеріал.

• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи

• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.

• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою.

• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою і приходьте на урок незадовго до початку.

• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою.

• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.

• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.

• Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, не хвилюйтеся.

Під час уроку:

• Уважно прочитайте завдання. Розподіліть час на виконання завдання.

• Сядьте зручно.

• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.

• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

 Фізичні вправи (для людей розумової праці)

1. Швидкому входженню в трудовий ритм допоможуть найпростіші вправи, які потрібно виконувати протягом 5 хв: сидячи, напружте та розслабте м’язи рук, а потім м’язи ніг;  сидячи, прогніться в попереку, з напруженням відведіть руки назад (долонями вгору), одночасно з напруженням розпрямте ноги.

2. Кожну вільну хвилину намагайтеся використати для розминки: не прибираючи руки зі столу, повільно прогніться в попереку, розправте плечі; прогніться назад, розітріть поперек тильною стороною рук;  розітріть м’язи шиї;  підведіться, глибоко вдихніть, потягніться, зробіть кілька нахилів убік, виконайте колові рухи руками , тазом;  якщо дозволяють умови , хоча б частину робочого дня працюйте стоячи.

3. Якщо ви відчули сонливість , розімніть м’язи шиї, потріть скроні, лоб, обітріть обличчя холодною водою. Можна виконати кілька простих вправ: підніміть та опустіть плечі, зробіть колові рухи шиєю, нахили голови в різні боки.

4. Значно підвищити розумову діяльність допоможуть 5-8 –хвилині фізкультпаузи, які треба робити через кожні 2-2,5 год у першій та другій половині дня: почніть з потягуванням, потім зробіть дві вправи для м’язів тулуба, рук, ніг, спини; закінчіть стрибками, бігом на місці, ходьбою, дихальними вправами, вправами на розслаблення.

5.  Доповніть комплекс можна самомасажем: погладжуванням та розтиранням лобової та волосяної частини голови, шиї.

6. Після роботи краще виконати звичний для вас комплекс вправ, причому робити їх треба помірно, спокійно.

 Основні рекомендації щодо розпорядку дня

Пам’ятайте, що регуляція циклу «сон-активність» здійснюється механізмами біологічного годинника, тому привчіть себе вставати в один і той самий час (6.30-7.00).

День починайте з ранкової гімнастики, мета якої-прискорити перехід від сну до бадорьості; не слід робити вправ, що потребують великих фізичних навантажень.

Не забувайте про гігієну тіла, одягу, взуття.

Найвища працездатність спостерігається з 10-ої до 13-ої і з13-ої до 16-ої години. Саме в цей час плануйте найвідповідальніші справи: навчання, спортивні змагання тощо.

Їжу теж слід вживати 4-5 разів на день у певний час, останній раз не пізніше як за 2 год до сну.

Упродовж дня заняття розумовою працею потрібно чергувати з фізичними навантаженнями. Пам’ятайте про шкідливі наслідки гіподинамії, малорухомого способу життя.

Обов’язково відведіть час для перебування на свіжому повітрі.

Лягати спати потрібно теж в один і той самий час (21.30-22.30). Кімнату перед сном треба провітрити, температура в спальні повинна становити близько 18° С.

Як працювати з підручником

Прочитайте весь навчальний матеріал з метою загального ознайомлення з його змістом.

З’ясуйте значення важких та незрозумілих слів, терменів, понять та висловів за допомогою словника, записів у зошиті.

Поділить навчальний матеріал на частини.

Визначте головну думку матеріалу, зробіть записи у формі плану, тез, запитань до тексту.

Прочитайте текст ще раз, намагаючись переказати його зміст по пам’яті-спочатку у вигляді відповідей на окремі питання, а потім повністю.

Як переказати текст параграфа

Уважно прочитайте текст параграфа, запитання та завдання до нього.

Знайдіть у тексті відповіді на поставлені запитання. Виконайте всі завдання.

Запам’ятайте всі терміни і поняття, які виділені в тексті курсивом або подані у вигляді таблиці.

Складіть план своєї розповіді.

Перекажіть зміст тексту згідно зі складеним планом, використовуючи у своїй розповіді нові терміни, і поняття.

Якщо з першого разу це не вдалося, то працюйте з кожним запитанням окремо відповідно до попередніх рекомендацій.

Як користуватися ілюстраціями підручника

1. Розгляньте уважно рисунок (схему, таблицю). Поміркуйте, що тут зображено.

2. Вдумайтеся в назву та зміст ілюстрації. Визначте, до якої частини параграфа належить ця ілюстрація.

3. Визначте мету застосування рисунка (схеми, таблиці) під час вивчення матеріалу.

4. Знайдіть у тексті параграфа відомості, факти, які підтверджують або конкретизують зміст даної ілюстрації.

5. Розкажіть за допомогою ілюстрації, які нові факти ви відкрили для себе.

Як скласти план тексту підручника

Прочитайте заголовок  параграфа і подумайте, який зміст закладено в ньому.

Прочитайте уважно параграф і виділіть у ньому нові терміни та поняття.

Розгляньте, намагаючись зрозуміти, рисунки, їх частини, що належать до тексту.

Прочитайте текст окремо за абзацами і визначте, про що йдеться в кожному з них.

Складіть план прочитаного тексту; пунктами плану можуть бути заголовки абзаців.

Правила ведення зошита

Учень повинен мати основний зошит.

Необхідно правильно підписати зошит: усі записи починаються з початку рядка; підпис містить назву предмета, класу, школи, прізвище та ім’я учня.

Якщо є бажання, можна дібрати епіграф.

Обов’язково треба провести поля.

Інтервали: між роботами повинно бути 4 вільних клітинки, на початку та наприкінці сторінки-по 2 клітинки.

Писати в зошиті треба ручкою, малювати та креслити-олівцем.

У кінці зошита можна розмістити тематичні словники, список літератури.

У зошиті учні виконують такі роботи: складання схем, таблиць, виконання схематичних рисунків; складання планів, конспектів; оформлення дослідів та лабораторних робіт; розв’язання задач; виконання письмових  контрольних  робіт; звіти про екскурсії тощо.

Учень може також користуватися зошитами на друкованій основі, але основний зошит при цьому також необхідний.

Правила виконання та оформлення лабораторної роботи

Уважно вислухайте інструктаж учителя, пояснення завдання, яке треба виконати.

Виконуйте роботу відповідно до плану інструктивної картки. Дотримуйтеся акуратності, порядку на робочому місці.

Дотримуйтеся правил безпеки, особливо під час роботи з гострими предметами.

Для економії часу результати роботи найкраще оформити у вигляді схем, таблиць, рисунків.

У кожній лабораторній роботі повинні бути записи теми, мети, результатів та висновків роботи.

Висновки повинні являти собою повні та чіткі (незайвих слів) речення.

Вчіться слухати

Упорядкуйте робоче місце – нехай ніщо не відволікає вашу увагу.

Підготуйтеся до сприйняття матеріалу, сядьте у зручну позу. Пам’ятайте: коли розслаблене тіло, розслаблена й увага.

Обміркуйте тему уроку, лекції тощо.

Усвідомте поставлену мету.

Вивчіть план лекції.

Зверніть увагу на інтонацію викладу матеріалу вчителем, стежте за потворами з його розповіді – так учитель виділяє основні думки.

Намагайтеся уявити те, що почули.

Зіставте почуте із засвоєними знаннями.

Обов’язково намагайтеся виділити основні думки, засади.

Вчіться вести записи з голосу

Не починайте записувати матеріал з перших слів учителя, спочатку вислухайте думку до кінця та зрозумійте її.

Починайте запис із того моменту, коли вчитель закінчує виклад однієї думки і починає її коментувати.

Не намагайтеся записати матеріал дослівно (при цьому губиться основна думка, такий запис вести важко); відкидайте другорядні слова, без яких головна думка матеріалу не змінюється.

Скорочуйте слова, деякі можна замінити опорними значками, умовними позначеннями (див. тему «Опорний конспект»). Після скорочення залишайте місце, щоб закінчити запис удома.

Намагайтеся писати швидко (не менш як 120 літер за 1 хв).

Якщо в лекції є незрозумілі місця – залиште місце в зошиті, після уроку запитайте у вчителя та запишіть.

Виконуйте загальні правила ведення конспекту (дотримуйтеся відступів, виділень).

Найближчим часом (удома) опрацюйте текст конспекту: виправте стиль, помилки, підкресліть головне тощо.

Правила запису тексту, конспекту

Запис має бути компактним, щоб на сторінці вмістилося якомога більше тексту-це покращить його огляд.

У тексті потрібно використовувати виділення та розмежування: підкреслення (для заголовка, підзаголовка, висновків, відокремлення однієї теми від іншої). У процесі первинного запису виділення робити іншими кольорами (при цьому не перетворюйте текст на яскраві малюнки); відступи (для позначення абзаців, пунктів плану); пропуски (для відокремлення однієї думки від іншої); нумерацію ; виділення тексту за допомогою рамки (визначення, терміни, правила, закони).

Записуючи текст, необхідно робити скорочення, умовні позначення.

З часом ви виробите свою систему ведення записів, зручну для вас.

Форми ведення записів

План – короткий перелік проблем, основних розділів, що розглядаються в роботі. Він може бути простим, якщо поряд  з основними є додаткові питання.

Виписки – цитати (дослівне відтворення думок автора) або короткий, близький до дослівного виклад змісту потрібного уривка з тексту. Виписувати з книжки, роботи теоретичні положення, статистичні, хронологічні дані можна як у процесі  читання, так і в його кінці. Цитату обов’язково беруть у лапки, а на кожну виписку дають посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, каталогових картках або перфокартах.

Конспект – короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Він повинен бути набагато меншим, ніж сама книжка чи стаття. Під час конспектування не слід зловживати скороченням слів.

Думки треба викладати стисло, своїми словами, виписуючи лише найголовніше та найсуттєвіше, не допускаючи повторень.

Особливо важливі думки треба підкреслювати. Бажано залишати поля для додаткових записів.

Види конспектів: план-конспект; текстуальний (цитатний); вільний; тематичний; схематичний.

Тези – стислий виклад основних ідей прочитаної книжки чи іншої роботи.

Анотація – коротка характеристика роботи, яка дає уявлення про її напрям, зміст, призначення.

Резюме – короткий виклад наукового повідомлення чи роботи.

Реферат – короткий виклад змісту книжки, наукової роботи або результатів вивчення наукової проблеми в письмовому вигляді чи у формі публічного виступу.

Як складати конспект

Основні вимоги до написання конспекту: системність і логіка викладу матеріалу: лаконічність, чіткість; доказовість.

Етапи роботи

Прочитайте текст, позначте в ньому нові слова, імена, дати, незрозумілі місця.

Складіть перелік основних думок, що містяться в тексті, складіть простий план.

Знайдіть у словнику значення нових термінів, незрозумілих слів, випишіть їх у зошит.

Читаючи текст вдруге, ведіть записи основних думок автора. Записи робіть своїми словами, не переписуючи текст дослівно.

Користуйтеся правилами запису текстів.

Прочитайте конспект іще раз, доопрацюйте його.

План-конспект

План-конспект – це стислий у формі плану переказ прочитаного або почутого.

Характеристика: стислий, простий, швидко складається та запам’ятовується; вчить вибрати головне, чітко та логічно викладати думки, дає можливість засвоїти матеріал ще в процесі його вивчення .Усе це робить конспект не замінним для швидкої підготовки доповіді, виступу. Однак працювати з конспектом через деякий час важко, оскільки зміст матеріалу погано відновлюється в пам’яті.

Етапи роботи

Складіть план прочитаного або використайте готовий.

Поясніть  коротко кожний пункт плану, виберіть ефективну форму запису.

Сформулюйте й запишіть висновки.

Текстуальний (цитатний) конспект

Текстуальний (цитатний) конспект-це конспект із цитат.

Характеристика: складений з дослівного відтворення думок автора, викладених ним фактів-цитат, узятих з першоджерел . Однак такий конспект не сприяє активній розумовій роботі і, як правило, використовується для ілюстрації вивченої теми.

Етапи роботи

Прочитайте текст, виділіть основні думки, цитати, які увійдуть у конспект.

Форми запису можуть бути різноманітними, наприклад: основні запитання…(цитата); докази …(цитата); висновки… (цитата).

Прочитайте записаний текст, зіставте його з оригіналом.

Зробіть остаточні висновки.

Вільний конспект

Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез.

Характеристика: потребує серйозних зусиль під час складання, уміння активно користуватися всіма видами записів: плани, тези, виписки ; сприяє найкращому засвоєнню матеріалу.

Етапи роботи

Використовуючи різноманітні джерела, виберіть матеріал з теми, що вас цікавить, та обміркуйте його.

Зробіть необхідні виписки цитат, думок, складіть тези.

Сформулюйте основні положення з теми.

Тематичний конспект

Тематичний конспект – це конспект відповідей на поставлені запитання чи конспект навчального матеріалу з теми.

Характеристика: може бути оглядовим або хронологічним; учить аналізувати різні погляди на одне й те саме питання, використовувати власний досвід та знання; застосовується в роботі над рефератом, повідомленням, доповіддю.

Етапи роботи

1. Вивчіть кілька джерел та зробіть з них добірку матеріалів з відповідної теми чи хронологічну.

2. Подумки або письмово оформіть прочитаний матеріал у вигляді плану.

3. Користуючись цим планом, коротко своїми словами викладіть опрацьований матеріал.

Як складати тези

Тези – це положення, що коротко висловлюють якусь ідею, а також одну з основних думок лекції, доповіді, твору.

Етапи роботи

1. Ознайомтеся зі змістом роботи, зверніть увагу на виділення курсивом, ця підказка допоможе вам у роботі.

2. Поділіть текст на відповідні змістові блоки (за допомогою плану або підкреслювання).

3. Визначте основну думку кожної частини.

4. Усвідомте суть виділеного, сформулюйте її своїми словами чи знайдіть відповідну форму запису в тексті.

5. Тези пронумеруйте-це дасть змогу зберегти логіку автора.

6. Відділяйте пропусками одну тезу від іншої-це полегшить подальшу роботу.

Як підготувати реферат

Реферат-це короткий виклад змісту книжки, статті тощо.

Етапи роботи

Доберіть літературу з відповідної теми, ознайомтеся з її змістом.

Користуючись закладками, позначте найбільш змістовні місця або зробить записи.

Складіть план реферату.

Використовуючи рекомендації щодо тематичного конспекту та складений план, напишіть реферат, у кінці якого обов’язково висловте своє ставлення до викладеної теми та її змісту.

Прочитайте текст і відреагуйте його.

Правильно оформите реферат (див. розділ «Як правильно оформити роботу»).

Як використовувати навчальну, довідкову й додаткову літературу

Чітко усвідомте, що вас цікавить: визначення поняття, зміст закону, елементи теорії, будова приладу тощо.

Поміркуйте, де ймовірніше можна знайти відповідь на ваші запитання: у підручнику, довіднику, додатковій літературі.

Відкриваючи книжку, не гортайте її, а використайте науково-довідковий апарат видання: зміст, предметний покажчик тощо.

Залежно від мети, використовуйте різні способи читання: читання-перегляд, коли книжку переглядають швидко, зупиняючись на окремих сторінках ; мета такого перегляду-перше ознайомлення про її зміст; вибіркове читання, або неповне, коли читають не весь текст, а тільки потрібні місця для досягнення мети; повне читання, коли читають увесь текст; читання із записуванням прочитаного.

Відшукавши в книжці потрібний розділ, параграф чи сторінку, уважно прочитайте текст, виділіть головне, складіть план.

Для кращого засвоєння матеріалу необхідно вести записи прочитаного. Рекомендується зробити картки-бібліографічний опис кожної книжки-оскільки пізніше джерела доведеться розміщувати в алфавітному порядку (див. розділ «Як правильно оформити роботу»).

Як правильно оформити роботу

Більшість робіт складається з 5 частин:

1. Титульна сторінка;

2. Вступ;

3. Основна частина (літературний огляд, у дослідницькій роботі – об’єкти й методи досліджень та їх обговорення);

4. Висновки;

5. Список використаної літератури.

На титульному аркуші вказують тему роботи, де виконувалася робота, ким виконана, прізвище наукового керівника (якщо він є), учителя-предметника, рік виконання. З титульного аркуша починається нумерація сторінок, але цифри на ньому не ставлять. Решту сторінок нумерують.

У вступі повідомляється, чому і для чого виконана дана робота, мета й завдання роботи, її актуальність, наукова новизна.

В основній частині подається літературний огляд відомостей з цього питання, які проаналізовані, та викладені своїми словами.

Розділ «Матеріали та методика досліджень» містить опис обє’кта, методів збирання матеріалів, перелік використаного обладнання, точний та досконалий опис методики експерименту.

Ілюстрації у вигляді рисунків, схем, таблиць, діаграм та фотографій розміщуються на відповідних сторінках матеріалу.

Висновки, викладені в заключній частині, не повинні повторювати висновків у попередніх розділах. Тут необхідний новий рівень узагальнення.

До списку літератури входять усі використані джерела, які розміщуються за алфавітом.

Бібліографічний опис джерела в списку літератури здійснюється за певними правилами: для книжок, монографій, підручників, довідників, наукових видань треба вказати:

ü прізвище та ініціали авторів, назву книжки, підзаголовкові дані, місце і назву видавництва, рік видання, кількість сторінок;

ü для журнальних статей: прізвище та ініціали авторів, повну назву статті, скорочену назву журналу, рік номер тому, номер або випуск, сторінки;

ü для статтей з книжок та неперіодичних збирників: прізвище та ініціали авторів, назву статті, видання, у якому розміщена дана стаття, місце видання, рік видання, сторінки.

Правила запам’ятовування

Зосередьтеся, налаштуйтеся на запам’ятовування.

Намагайтеся зрозуміти основний зміст матеріалу, бо інакше діятиме механічна пам’ять, яка менш продуктивна, ніж логічна.

Приділить особливу увагу структурі матеріалу; з’ясуйте, чим зумовлена саме така послідовність викладу матеріалу.

Відділіть основний матеріал від другорядного, ілюстративного, який запам’ятовувати не потрібно.

Промовте вголос кілька разів нові слова, терміни, дати.

Промовте вголос формулювання висновків, законів.

Відтворіть увесь матеріал за планом.

Вчіться висловлювати свої думки

Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.

Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й запам’ятати художні особливості мови, мовні звороти.

Збагаченню словникового запасу допоможе спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та використанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовується в переносному значенні.

Намагайся не лише запам’ятати мову оратора, а й прийоми її побудови.

Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів-це збіднює мову.

Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.

Щодня читайте вголос по 15-20 хв, усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.

Вчіться працювати над поняттям

Поняття – логічно сформульована думка про предмет.

Етапи роботи

Назвіть поняття, яке вивчаєте, дайте йому визначення.

Виділіть основні властивості поняття, якими воно відрізняється від інших подібних понять.

Наведіть приклади, знайдіть галузь використання поняття.

Спробуйте пов’язати його з іншими поняттями предмета та суміжними дисциплінами.

Використовуючи це поняття, складіть невеличку розповідь.

Загальний план вивчення явищ

Явище – це те, у чому розкривається зміст, будь-який вияв чогось.

Етапи роботи

1. З’ясуйте зовнішні ознаки явища.

2. Визначте умови, за яких воно відбувається.

3. Усвідомте суть процесу та механізм його перебігу.

4. Встановіть зв’язок з іншими явищами.

5. З’ясуйте кількісну характеристику, цифрові показники перебігу явища (їх може і не бути).

6. Дізнайтеся, поміркуйте,  де може використовуватися це явище на практиці.

Вчіться узагальнювати

Узагальнення – розумовий процес, під час якого з’ясовується головне, загальне серед предметів або явищ.

Етапи роботи

1. Знайдіть найважливіші моменти серед ряду фактів, явищ, які ви вивчайте.

2. Визначте їх подібність.

3. Установіть зв’язок між ними.

4. Сформулюйте загальні висновки.

Вчіться порівнювати

Порівняти – зіставити предмети чи явища для встановлення їх подібності чи відмінності.

Етапи роботи

Знайдіть відповідь на запитання: хто такий? що таке?

Зіставте визначення двох предметів чи явищ. Встановіть основну подібність.

Виділіть головні ознаки кожного предмета, явища.

Зіставте предмети або явища, що порівнюються, за однаковими виділеними ознаками.

Знайдіть і поясніть причини подібності й відмінності.

Вчіться аналізувати 

Аналіз-процедура розумового розчленування предметів (явищ, процесів),а також виділення окремих частин, ознак, властивостей для кращого їх розуміння.

Етапи роботи

Подумки розчленуйте об’єкт, предмет, явище на окремі частини, що мають відповідне функціональне значення.

Спробуйте виявити у виділених блоках особливості, деталі предмета, який ви вивчаєте.

Поміркуйте над причинами такого поділу на блоки.

Вчіться синтезувати

Синтез-процес розумового об’єднання елементів, частин, ознак у єдине ціле.

Етапи роботи

1. Синтез потрібно починати з відповіді на запитання: на основі чого відбувається об’єднання частин предмета чи явища, які ви вивчаєте?

2. Для відповіді проведіть досконалий аналіз явищ, які вивчаються.

3. Знайдіть зв’язок між окремими частинами, об’єднайте їх, зробіть висновки.

Вчіться пояснювати теорію

Теорія-система наукових принципів, ідей, що узагальнюють практичний досвід і відображають закономірності природи, суспільства, мислення.

Етапи роботи

1. З’ясуйте, на яких фактах , спостереженнях грунтується теорія.

2. Назвіть основні поняття, положення теорії.

3. Визначте коло явищ, що пояснюють цю теорію.

4. Наведіть дослідні та експериментальні докази теорії.

5. Назвіть галузі практичного використання теорії.

Вчіться пояснювати закон

Закон – взаємозв’язок явищ об’єктивної реальності.

Етапи роботи

З’ясуйте, між якими явищами або величинами встановлює зв’язок цей закон.

Опишіть шляхи відкриття закону.

Сформулюйте закон.

Спробуйте написати закон у символічній формі або через математичний вираз.

Наведіть докази на користь закону.

Назвіть галузь практичного використання закону.

Як організувати дослідницьку діяльність

У навчальний дослідницькій діяльності можна визначити такі етапи: вибір теми дослідження, формулювання завдань та мети; накопичення попередніх даних про об’єкт досліджень, методи роботи; визначення послідовності роботи, складання плану, планування експериментів; добір необхідного обладнання, створення умов для досягання мети; виконання реєстрація перебігу роботи і спостережень; аналіз результатів спостережень та формулювання висновків; уточнення плану та написання звіту (реферату); літературне оформлення роботи.

Як вибирати тему дослідження, сформулювати завдання й мету

Головне, щоб робота відповідала вашим інтересам, інтересам групи, з якою ви працюєте, вашим можливостям та можливостям закладу, де виконується робота.

Для спостережень обирають об’єкти, які найбільш типово та яскраво відображають місцеві природні умови, доступні для регулярного спостереження.

Порадьтеся з керівником роботи, спільно виробіть стратегію і тактику досліджень.

Назва теми повинна бути чіткою і короткою. Не використовуйте загальних фраз (наприклад, «Вивчення поведінки риб»). Конкретизуйте, які саме тварини є об’єктами дослідження, які конкретно особливості поведінки будуть вивчатися.

Не плутайте мету дослідження зі способами досягнення. Наприклад: навчитися доглядати за акваріумними рибками. Мета ж дослідження – виявити закономірності  перебігу певних процесів.

Як сформулювати завдання й мету експерименту

Подумки встановіть (нехай навіть спочатку нечітко), як співвідносяться невідомі дані та можливі умови експерименту. Для цього поставте собі запитання: Для цього поставте собі запитання: що дано? Що потрібно експериментально перевірити, одержати? Які для цього є можливості?

Намагайтеся на деякий час умовно «відключитися» від зайвих уявлень. Заведіть завдання до одного питання , сформулюйте його.

Запишіть його в зошиті, максимально використовуючи поняття, величини тощо.

Поміркуйте, чи можна сформулювати завдання ще чіткіше, інакше.

Проаналізуйте, чи достатньо даних, чи можна виконати умови експерименту.

Як зібрати попередні відомості для дослідницької роботи

Використайте всю можливу біологічну літературу. Зверніться по допомогу до вчителя, керівника, бібліотекаря, мережі Інтернет.

Щоб знайти потрібну літературу, навчіться користуватися картковими каталогами бібліотек (систематичними та предметними), комп’ютерними даними. Систематичний каталог дає уявлення про книжки з окремих галузей науки, а рубрики предметного каталогу відповідають дуже вузьким питанням, що допоможе в написанні дослідницької роботи. Для цього проконсультуйтеся з бібліотекарем.

Чітко усвідомте, що вже відомо з цього питання а науці; ознайомтеся з науковою термінологією.

Як розробити план дослідження, експерименту

Розробляючи план, визначають: умови проведення досліджень (перевірки гіпотези); необхідні спостереження;величини вимірювань; обладнання для кожного етапу роботи; послідовність виконання дослідів; найраціональнішу форму записів; форму записів; форму звіту (повідомлення, доповідь, реферат, участь у конкурсі, олімпіаді, виставці).

1. Уточніть і конкретизуйте, наскільки це можливо, кінцеву мету проведення експерименту. Для цього ще раз усвідомте умови та вимоги завдання.

2. Визначте проміжну мету експерименту. Для цього подумки розкладіть задачу на під задачі.

3. Подумки уявіть усі можливі варіанти проведення експерименту.

4. З усіх можливих варіантів експерименту виберіть найраціональніший з точки зору можливостей одержати найбільш точний результат, використовуючи мінімум приладів, матеріалів, мінімум часу.

5. Запис плану повинен бути коротким і відображати лише основні етапи експерименту.

6. Продумайте, які таблиці, рисунки, схеми, діаграми вам необхідно буде виконати в процесі експерименту.

7. Визначте, які прийоми, засоби можна буде використати .

8. Після складання плану проаналізуйте його ще раз. План повинен передбачати можливі зміни.

Як створити схему

Схема –це короткий запис інформації. Вона відображає зв’язки між основними і другорядними поняттями та частинами.

Спочатку наводять основні поняття (частини). Стрілками позначають зв’язки між основними і другорядними поняттями (частинами).

Як правильно спостерігати й описувати процеси, явища

Усвідомте мету спостережень, а для цього дайте відповідь на запитання: для чого проводяться спостереження?

Точно визначте об’єкт спостережень, дайте відповідь на запитання: що буде спостерігати?

Розробіть план спостережень.

Визначте форму записів, час фіксації (у процесі спостереження чи одразу після нього).

Виберіть спосіб спостереження. Він може бути прямим (візуальним) або опосередкованим (за допомогою приладів).

Спостереження потрібно проводити кілька разів-це підвищує їх об’єктивність.

Роблячи описи, звертайте увагу на умови перебігу експерименту.

Пам’ятайте, що мета опису-найбільш чітко та повно вказати ознаки явищ і предметів, які вивчаються.

Описуючи результати, зверніть увагу на те, що нового було виявлено і що спільного, схожого має це нове з уже відомим.

Опис можна робити усно, письмово (у вигляді розповіді), аналітично (у вигляді формул, рівнянь), графічно (у вигляді рисунків, схем, діаграм).

Як обробити матеріал та усвідомити результати

1. На першому етапі роботи всі цифрові дані заносьте до таблиць. При цьому те, що ви не помічали, стає видимим і зрозумілішим.

2. Далі визначте середні показники, побудуйте схеми, графіки, діаграми.

Як сформулювати висновки

Наприкінці дослідження запишіть висновки. Сформулюйте їх коротко, чітко, без зайвих слів.

Основні висновки формулюють від загальних до більш конкретних.

У висновках не повинно бути загальних висловів типу: «У роботі вивчено…». Це не висновки, а данина вступу, де не було визначено мету дослідження.

Робота з газетними статтями

1. Почніть з того, що було приводом до написання статті. Обговоріть кожну частину статті, охарактеризуйте її.

2. Під час обговорення ви повинні визначити й переказати своїми словами мету, головну ідею статті.

3. Учні повинні прочитати статтю й відповісти на запитання вчителя.

4. Повільно проаналізуйте кожну частину статті, даючи можливість учню висловити свої думки. За потреби давайте поради або допомогу.

5. Використайте ці поради для роботи над трьома різними статтями, щоб мати змогу зміцнити навички й уміння.

Завдання

Виберіть статтю з газети чи журналу на історичну або політичну тему, яка вас цікавить.

Запишіть автора, дату публікації і назву газети чи журналу, підкреслюючи назву рискою.

Дайте відповіді на такі запитання, які допоможуть вам проаналізувати статтю: яка подія спонукала  автора написати статтю? Наприклад: військові дії політичні та економічні суперечки, видання нових законів, мітинги, демонстрації, морські, повітряні  чи природні катастрофи, інші важливі події. Визначте головну  ідею статті. Коротко запишіть її своїми словами.

Доберіть основні аргументи, які підтримують цю ідею, і коротко запишіть їх.

Чи достатньо фактів подає автор для підтримки своєї ідеї (цитує очевидців, наводить статистичні дані, вказує джерела інформації)? Чи був автор свідком події, чи отримав інформацію через інформаційну службу? Репортаж про цю подію, на вашу думку, правдивий і збалансований чи упереджений? Чи наведено різні погляди на висвітлення  цього питання? Ця стаття висловлює думки автора (редакції) чи вона інформативна, переконлива, збалансована? Підсумок. Що ви думаєте про цю статтю й висвітлені в ній погляди? Поясніть коротко.

Як писати есе

Есе – це письмовий твір, який характеризується вільним, не обов’язково вичерпним, але індивідуальним трактуванням теми.

Мета есе – довести, що учень зрозумів тему, та переконати в цьому вчителя.

Часто різні завдання складаються із запитань, які починаються на:

– Чому…?

– Чи повинен…?

– Якою мірою…?

Перед тим як почати писати есе, необхідно: уважно перечитати тему; обміркувати різні варіанти відповіді – тези з доказами; коротко занотувати ідеї, застосовуючи схеми, розумову картографію, щоб довести існування зв’язку між ідеями.

Будова есе

Вступ – це загальний підхід до теми, який передбачає постановку проблемного завдання та відповідь на поставлене запитання Це теза есе.

Теза окреслює форму есе з обмеженим описом змісту, тобто описується не все, що відомо про тему, а тільки те, що відповідає на запитання.

У продовж есе треба підкреслювати зв’язок поданих фактів з тезою.

Основна частина (тіло). Есе треба зорганізувати так, щоб читача переконати аргументами. Спочатку треба викласти головні ідеї та факти до них. Це можна зробити, використовуючи наведену нижче схему.

Обсяг есе може бути різним. Але навіть коротке есе потребує принаймні трьох головних ідей, які треба лаконічно описати.

Найлегший спосіб подати головну ідею – висловити її в першому реченні абзацу, а далі подати факти щодо цієї ідеї. Кожний пункт має бути пов’язаний з головним реченням. Інформацію, яка не стосується головної ідеї, не варто наводити.

Висновки. Вдалі висновки доводять до логічного кінця. Бажано знову повторити головну ідею, вживаючи, наприклад, цитату. Тут треба узагальнити головні ідеї та дати відповідь на поставлене запитання.

Як працювати з книжкою

Для ознайомлення зі змістом книги необхідно:

а) прочитати титульну сторінку – прізвище автора, заголовок, рік видання;

б) прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу) вміщену на зворотному боці титульної сторінки;

в) уважно ознайомитися зі змістом  у кінці книги або після титульної сторінки;

г) прочитати передмову або вступ.

Під час читання звернути увагу на:

а) назви окремих розділів, частин, параграфів тощо;

б) слова і словосполучення, виділені різними шрифтами (розрядкою, курсивом, півжирним);

в) значення незрозумілих слів, з’ясувавши їх за допомогою словників та енциклопедій;

г) посилання, що позначаються зірочкою або цифрою , одразу уважно прочитати пояснення до них унизу сторінки.

Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:

а) поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше;

б) скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.

Основні види записів – план, тези, конспект. Є також записи допоміжного характеру – робочі, які використовують для складання планів, тез, конспектів. До них належать виписки, нотатки, цитати тощо. Робочі записи бувають різні за джерелом походження: “чужі “ думки, власні роздуми над прочитаним, спостереження. За формою роботи записи бувають цитатні, довільні, префразовані.  Складаючи головні й робочі записи, обов’язково зазначайте джерело, з яким працюєте.

План

План – найкоротший запис логічної структури тексту із зазначенням опорних пунктів у розгортанні теми, переліку запитань, на які в тексті дають відповідь. Це своєрідний шлях через текст від факту до факту, від думки до думки. У ньому обов’язково фіксуються всі структурні частини джерела: вступ, основна частина, висновок.

Вдалий план чітко передає головний зміст тексту. Компактний і послідовний, він допомагає зберегти прочитане у пам’яті.

На відміну від конспектів і тез, які складають під час портерного читання й опрацювання тексту, план можна складати, читаючи текст уперше. Якщо в записах допущено якусь неточність, її легко виправити, адже пункти плану короткі.

До кожного пункту плану добирайте відповідний матеріал , інакше ним не можна буде скористатися.

Етапи складання плану

Читаючи текст, подумки розбирайте його на частини, кожна з яких містить закінчене повідомлення про окремий момент розвитку теми.

Перейдіть до створення пунктів плану. Пункт плану-це коротке, в одне речення формулювання основного змісту частини тексту.

Згрупуйте матеріал тексту навколо важливих думок (пунктів плану), обдумуючи при цьому порядок частин із зв’язок між ними.

Залежно від того, якою мірою дрібні змістові групи тексту відбито в плані, він буває більш або менш розгорнутим. Розрізняють прості й складні плани.

Тези

Тези – це стислі, лаконічно сформульовані основні положення доповіді, повідомлення  тощо. Вони містять виклад основних думок праці від початку до кінця, а не лише її дослідницької частини. У тезах однією-двома фразами обґрунтовують тему, викладають історію питання, методику дослідження та його результати. Окремі тези пов’язуються між собою логічно, як ланки ланцюзі.

На відміну від конспекту, у тезах відсутні деталі, пояснення, ілюстрації,  що не зважає створенню цілісного, концептуального уявлення про зміст праці. По суті, тези-це її розгорнуті висновки.

Залежно від поширеності тези  поділяють на: основні – принципово важливі основні положення, що узагальнюють зміст джерела; прості – головні думки в змістовій частині тексту; до кожної основної тези можна дібрати кілька простих; складні – запис, що містить як основні, так і прості тези.

Тези можуть бути цитатними, вільними (формулювання того, хто виконує тези), комбінованими (цитати і власні формулювання).

Етапи складання тез

Після попереднього ознайомлення прочитайте текст удруге.

Під час повторного читання розбивайте текст на змістові частини, роблячи відповідні помітки олівцем , звертайте увагу на шрифтові виділення, що допоможе вам у роботі.

Осмислюючи кожний уривок, подумки виділіть у ньому найсуттєвіші положення. Рекомендуємо підкреслювати або виписувати головні думки цієї частини тексту: це застереже від хибного висновку про сутність основної тези.

Сформулюйте своїми словами або випишіть цитатою основні тези визначених частин. Виділяйте пропуском одну тезу від іншої, що полегшує подальшу роботу з ними.

Роблячи складні тези, виписуйте побіжні думки (прості тези) так, щоб вони пояснювали, аргументували основні.

Інколи низку положень необхідно об’єднати не в порядку реальної послідовності у тексті, а в їх логічному зв’язку. Біля таких композиційно зміщених тез варто зазначити сторінки джерела (абзаци, а якщо потрібно-й окремі рядки), де вони викладені.

Конспект

Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, уроку чи усного виступу (лекції, доповіді).

Види конспектів: план-конспект, текстуальний (цитатний) вільний, тематичний, схематичний.

Основні вимоги до написання конспекту: системність і логічність викладу матеріалу, стислість, переконливість і завершеність.

Етапи складання конспекту

Прочитайте текст, виділить у ньому слова, незрозумілі місця, імена, дати, перелік основних думок, що є у тексті, складіть простий план.

З’ясуйте у словнику значення нових незрозумілих слів; запишіть їх у зошит.

Повторне читання поєднуйте із записами основних думок автора та їх ілюстрацією. Записуйте своїми словами, не переписуйте текст статті. Прагніть стислості, користуйтеся правилами запису тексту.

Прочитайте конспект ще раз, доопрацюйте його.

План-конспект – це стислий, складений у формі плану переказ прочитаного чи почутого.

Характеристика конспекту: стислий, простий, швидко складається і запам’ятовується, вчить вибирати головне, чітко і логічно викладати думку, дає змогу засвоїти матеріал у процесі його вивчення, що робить його незамінним за швидкої підготовки доповіді, виступу. Однак працювати з ним після того, як минуло багато часу, досить важко, оскільки складно відновити у пам’яті зміст матеріалу.

Етапи роботи

Складіть план прочитаного тексту чи скористайтеся готовим.

Коротко й переконливо поясніть кожен пункт плану , оберіть розумну та ефективну форму запису.

Сформулюйте і запишіть висновок.

Текстуальний (цитатний) конспект-це конспект, створений з уривків оригіналу тектсту-цитат.

Характеристика конспекту: складається з висловлювань автора, викладених ним фактів: використовують для роботи з першоджерелами; до нього можна неодноразово повертатися. Проте він не сприяє активній розумовій роботі і, здебільшого, є тільки ілюстрацією до викладання теми.

Етапи роботи

Прочитайте текст, виділіть у ньому основний зміст, основні думки, цитати, що включаються у конспект.

Користуючись правилами скорочення цитат, запишіть їх (цитати) у зошит. Форма запису може бути довільною: цитата, висновок, основні питання, докази (цитати), висновки.

Прочитайте записаний текст, звірте його з оригіналом.

Зробіть загальний висновок.

Вільний конспект – це поєднання виписок цитат, тез.

Характеристика вільного конспекту: учень має докласти зусиль під час його складання; значною мірою сприяє засвоєнню матеріалу потрібно вміти активно використовувати всі типи записів (планів, тез, виписок).

Етапи роботи

Використовуючи наявні джерела, виберіть матеріал відповідно до теми, вивчіть його і глибоко продумайте.

Зробіть потрібні виписки основних думок, цитат, складіть тези.

Використовуючи підготовлений матеріал, сформулюйте основні положення за темою.

Тематичний конспект – це конспект відповіді на поставлене запитання або конспект навчального матеріалу теми.

Характеристика тематичного конспекту: може бути оглядовим і хронологічним; вчить аналізувати різні точки зору на одне і те саме питання, використовувати наявні знання і особистий досвід; корисний під час роботи над доповіддю, повідомленням, рефератом.

Етапи роботи

Прогляньте кілька джерел і виберіть матеріал за визначеною темою або за хронологією.

Уявно оформіть прочитаний матеріал у вигляді плану.

Користуючись планом, коротко своїми словами викладіть усвідомлений матеріал.

Схематичний конспект – це узагальнення матеріалу у вигляді схем, графіків, таблиць, що дають змогу розкрити зміст предмета дослідження, відкинувши другорядні деталі.

Характеристика схематичного конспекту: полегшує сприймання і розуміння теми; уточнює матеріал, лаконічно відтворює його структуру і практичну спрямованість; економить час для запам’ятовування теми.

Етапи роботи

Доберіть фактичний матеріал.

Генералізуйте факти: виділіть ядро знань, відкиньте другорядне, не суттєве.

Закодуйте матеріал графічними символами, кольорами тощо.

Складаючи конспект, максимально точно записуйте: 

а) формули, визначення, схеми;

б) важкі для розуміння місця, думки, приклади;

в) факти, положення, від яких залежить розуміння головного;

г) усе нове, незнайоме (на противагу знайомому);

д) те, чим часто доводиться користуватися;

е) те, що важко одержати з інших джерел.

Деякі умови успішного запам’ятовування

 Як розвивати уяву

1. Уява розвивається під час читання книг. Осо­бливо цьому сприяє опис природи, зовнішнос­ті персонажа, тому ці уривки необхідно уваж­но читати для розвитку відтворюючої уяви.
2. Уважається, що школою відтворюючої уяви є вивчення географічних карт. Уміння по­дорожувати картою та уявляти різні місця сприяє розвитку цієї психічної якості.
3. Розвитку уяви також сприяє технічна твор­чість, винахідницька діяльність.
4. Для розвитку уяви важливі й життєвий досвід і широке коло знань.
5. Уява розвивається в різних видах діяльності: у процесі творення казок, віршів; малюван­ня, ліплення; під час відгадування загадок і т. д.